угомонити
УГОМОНИТИ див. угомонювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угомоню | угомонимо |
2 особа | угомониш | угомоните |
3 особа | угомонить | угомонять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | угомонив | угомонили |
Жіночий рід | угомонила | |
Середній рід | угомонило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угомонімо | |
2 особа | угомони | угомоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | угомонивши |