уколюватися
УКОЛЮВАТИСЯ1 (ВКОЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УКОЛОТИСЯ (ВКОЛОТИСЯ), олюся, олешся, док. Уколювати себе чим-небудь. Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди; То гребінцем чесавшись уколюся, То, глянь - витягую з води Гарячої свій палець, Вже перетоплений на смалець (Г.-Арт., Байки.., 1958, 145); * Образно. Макар Підігрітий пройшов усі терни, що були на житейських дорогах, і навіть не подряпався ні разу, не вколовся (Зар., На.. світі, 1967, 105).
УКОЛЮВАТИСЯ2 див. вколюватися1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уколююся | уколюємося |
2 особа | уколюєшся | уколюєтеся |
3 особа | уколюється | уколюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уколюватимуся | уколюватимемося |
2 особа | уколюватимешся | уколюватиметеся |
3 особа | уколюватиметься | уколюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уколювався | уколювалися |
Жіночий рід | уколювалася | |
Середній рід | уколювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уколюймося | |
2 особа | уколюйся | уколюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уколюючись | |
Минулий час | уколювавшись |