уконтентований
УКОНТЕНТОВАНИЙ (ВКОНТЕНТОВАНИЙ), а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до уконтентувати. Максим, що висиплявся в клуні.., вийшов добре вконтентований і був в добрім настрої (Кач., II, 1958, 139).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уконтентований | уконтентована | уконтентоване | уконтентовані |
Родовий | уконтентованого | уконтентованої | уконтентованого | уконтентованих |
Давальний | уконтентованому | уконтентованій | уконтентованому | уконтентованим |
Знахідний | уконтентований, уконтентованого | уконтентовану | уконтентоване | уконтентовані, уконтентованих |
Орудний | уконтентованим | уконтентованою | уконтентованим | уконтентованими |
Місцевий | на/у уконтентованому, уконтентованім | на/у уконтентованій | на/у уконтентованому, уконтентованім | на/у уконтентованих |