укочувати
УКОЧУВАТИ1 (ВКОЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИТИ (ВКОТИТИ), очу, отиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (Панч, Ерік.., 1950, 52); Тепер ось не той став шлях. Укотили його колеса автомашин, і став він немовби ширший (Цюпа, На крилах.., 1961, 269).
УКОЧУВАТИ2 див. вкочувати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укочую | укочуємо |
2 особа | укочуєш | укочуєте |
3 особа | укочує | укочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укочуватиму | укочуватимемо |
2 особа | укочуватимеш | укочуватимете |
3 особа | укочуватиме | укочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | укочував | укочували |
Жіночий рід | укочувала | |
Середній рід | укочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укочуймо | |
2 особа | укочуй | укочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | укочуючи | |
Минулий час | укочувавши |