уличі
УЛИЧІ, ів, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я, яке жило у пониззі Дніпра, Побужжі й на берегах Чорного моря. Десь у V столітті н. е. на території нинішніх Бессарабії, Галичини, Буковини і Трансільванії з'явилися слов'янські племена - уличі й тиверці (Наука.., 3, 1969, 43); Східні слов'яни напередодні утворення древньоруської держави і на початку її існування ділились на ряд племен.. Між Південним Бугом і Дністром жили уличі (Іст. УРСР, І, 1953, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уличі | |
Родовий | уличів | |
Давальний | уличам | |
Знахідний | уличів | |
Орудний | уличами | |
Місцевий | на/у уличах | |
Кличний | уличі |