умовчування
УМОВЧУВАННЯ (ВМОВЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. умовчувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умовчування | умовчування |
Родовий | умовчування | умовчувань |
Давальний | умовчуванню | умовчуванням |
Знахідний | умовчування | умовчування |
Орудний | умовчуванням | умовчуваннями |
Місцевий | на/у умовчуванні | на/у умовчуваннях |
Кличний | умовчування | умовчування |