унабі
УНАБІ, невідм., ч. Рід рослин родини жостерових; плоди, а також насіння, листя і кору коріння цієї субтропічної рослини здавна використовують у китайській народній медицині; плоди унабі володіють заспокійливими, тонізуючими, сечогінним властивостями, їхня клітковина сприяє виведенню з організму токсичних речовин, надлишку холестерину, важких металів; насіння має седативні властивості, поліпшує травлення; кора коріння уживається при поносах; сьогодні плоди рослини успішно застосовуються в народній медицині для лікування гіпертонічної хвороби та атеросклерозу, а також захворювань щитовидної залози; крім того, ягоди унабі мають пом'якшуючий ефект при бронхітах, трахеїтах, хворобах горла; відвар унабі має загальзміцнювальні, противокашльові, знеболювальні властивості. // фарм. Препарати унабі; володіють протизапальною, антимікробною, анестезуючою, відхаркувальною, противокашльовою, сечогінною, антисклеротичною, гіпотензивною дією, регулюють обмін речовин в організмі, мають загальзміцнювальну дію; зизифус, ююба, юйюба, жужуба, китайський фінік.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | унабі | унабі |
Родовий | унабі | унабі |
Давальний | унабі | унабі |
Знахідний | унабі | унабі |
Орудний | унабі | унабі |
Місцевий | на/у унабі | на/у унабі |
Кличний | унабі | унабі |