уповиватися
УПОВИВАТИСЯ (ВПОВИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УПОВИТИСЯ (ВПОВИТИСЯ), в'юся, в'єшся, док . 1. Замотуватися у щось, щільно обгортатися чим-небудь.
2. тільки 3 ос., перен. Щільно огортатися, затягуватися (димом, туманом і т. ін.). Велике місто вповилося мрякою (Ірчан, II, 1958, 13); Підвів [Сергій] очманілу голову і побачив, що вікна вже вповилися світло-синім серпанком (Гур., Друзі.., 1959, 167).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповиваюся | уповиваємося |
2 особа | уповиваєшся | уповиваєтеся |
3 особа | уповивається | уповиваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповиватимуся | уповиватимемося |
2 особа | уповиватимешся | уповиватиметеся |
3 особа | уповиватиметься | уповиватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уповивався | уповивалися |
Жіночий рід | уповивалася | |
Середній рід | уповивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповиваймося | |
2 особа | уповивайся | уповивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уповиваючись | |
Минулий час | уповивавшись |