уповноважувати
УПОВНОВАЖУВАТИ (ВПОВНОВАЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОВНОВАЖИТИ (ВПОВНОВАЖИТИ), жу, жиш, док., перех. Надавати кому-небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу. - Уповноважуєте мене їхати до міста з нашим проханням? (Мик., II, 1957, 369); Яке він має право затримувати людей? Хто його уповноважував? А затримати таки треба (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 59).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповноважую | уповноважуємо |
2 особа | уповноважуєш | уповноважуєте |
3 особа | уповноважує | уповноважують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповноважуватиму | уповноважуватимемо |
2 особа | уповноважуватимеш | уповноважуватимете |
3 особа | уповноважуватиме | уповноважуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уповноважував | уповноважували |
Жіночий рід | уповноважувала | |
Середній рід | уповноважувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповноважуймо | |
2 особа | уповноважуй | уповноважуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уповноважуючи | |
Минулий час | уповноважувавши |