уповільнений
УПОВІЛЬНЕНИЙ (ВПОВІЛЬНЕНИЙ), а, е. Зі зменшеною швидкістю; повільніший, ніж звичайно. Раптом почувся страшенний гуркіт, яхта похитнулася, потім знову випрямилася і пішла уповільненим ходом (Собко, Скеля.., 1961, 64); Він ступив уперед непевним, уповільненим кроком (Грим., Син.., 1950,181); Крім троянівців, що виділялися своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі манилівці (Тют., Вир, 1964, 170); Ставились міни електричні і хімічні, раптової і уповільненої дії (Шер., В партиз. загонах, 1947, 142).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уповільнений | уповільнена | уповільнене | уповільнені |
Родовий | уповільненого | уповільненої | уповільненого | уповільнених |
Давальний | уповільненому | уповільненій | уповільненому | уповільненим |
Знахідний | уповільнений, уповільненого | уповільнену | уповільнене | уповільнені, уповільнених |
Орудний | уповільненим | уповільненою | уповільненим | уповільненими |
Місцевий | на/у уповільненому, уповільненім | на/у уповільненій | на/у уповільненому, уповільненім | на/у уповільнених |