упоряджений
УПОРЯДЖЕНИЙ (ВПОРЯДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упорядити. Типи цих [адміністративних] будинків і планувальний ансамбль треба вирішувати так, щоб сільські центри набули нових рис маленького, але упорядженого сучасного міста (Довж., III, 1960, 91); Ялинка була упоряджена напрочуд багато. Вона сіяла огнями у великій залі, рясно обсипана пазліткою [позліткою] (Бурл., Напередодні, 1956, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | упоряджений | упоряджена | упоряджене | упоряджені |
Родовий | упорядженого | упорядженої | упорядженого | упоряджених |
Давальний | упорядженому | упорядженій | упорядженому | упорядженим |
Знахідний | упоряджений, упорядженого | упоряджену | упоряджене | упоряджені, упоряджених |
Орудний | упорядженим | упорядженою | упорядженим | упорядженими |
Місцевий | на/у упорядженому, упорядженім | на/у упорядженій | на/у упорядженому, упорядженім | на/у упоряджених |