упорядкування
УПОРЯДКУВАННЯ (ВПОРЯДКУВАННЯ), я, с. Дія за знач. упорядкувати. Впорядкування оплати праці підвищило трудову активність колгоспників, їх виробничу дисципліну (Хлібороб Укр., 12, 1963, 20); Зелене будівництво в СРСР є важливим і невід'ємним елементом упорядкування соціалістичних міст (Бот. ж.. X, 1, 1953, 108); Вона [Олена Пчілка] разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Мирний, V, 1955, 374).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | упорядкування | упорядкування |
Родовий | упорядкування | упорядкувань |
Давальний | упорядкуванню | упорядкуванням |
Знахідний | упорядкування | упорядкування |
Орудний | упорядкуванням | упорядкуваннями |
Місцевий | на/у упорядкуванні | на/у упорядкуваннях |
Кличний | упорядкування | упорядкування |