упослідженість
УПОСЛІДЖЕНІСТЬ (ВПОСЛІДЖЕНІСТЬ), ності, ж. Стан за знач. упосліджений. Як глибоко вросла в нього [Дмитра] свідомість своєї немочі, приниженості й упослідженості! Навіть тепер, коли бачить усе власними очима, коли сам вірно виконує всі накази бідняцької влади - не вірить, що житиме краще (Ірчан, II, 1958, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | упослідженість | упослідженості |
Родовий | упослідженості, упосліджености | упослідженостей |
Давальний | упослідженості | упослідженостям |
Знахідний | упослідженість | упослідженості |
Орудний | упослідженістю | упослідженостями |
Місцевий | на/у упослідженості | на/у упослідженостях |
Кличний | упослідженосте | упослідженості |