уростати
УРОСТАТИ1 (ВРОСТАТИ), ає, недок., УРОСТИ (ВРОСТИ), те, док., діал . 1. чим. Заростати. Стала стежка травкою вростати, Я не стала милого стрівати (Щог., Поезії, 1958, 122); Гори вже ті травою зеленіють, уросли садками густими (Вовчок, І, 1955, 180).
2. З'являтися, виростати. Хто побачить було вербу тую, то кожен спитає, як вона вросла тут сама, поміж дубів величних (Вовчок, І, 1955, 338); На тім місці уросла би квітка біла (Хотк., II, 1966, 121).
УРОСТАТИ2 див. вростати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уростаю | уростаємо |
2 особа | уростаєш | уростаєте |
3 особа | уростає | уростають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уростатиму | уростатимемо |
2 особа | уростатимеш | уростатимете |
3 особа | уростатиме | уростатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уростав | уростали |
Жіночий рід | уростала | |
Середній рід | уростало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уростаймо | |
2 особа | уростай | уростайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уростаючи | |
Минулий час | уроставши |