урубльований
УРУБЛЬОВАНИЙ (ВРУБЛЬОВАНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до урублити. Зненацька його погляд упав на воза з люцерною. Мабуть, привезли пізно, та так і полишили до ранку урубльованим (Мушк., Чорний хліб, 1960, 27); Біля надібраної скирти стояли готові врубльовані підводи (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 177).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | урубльований | урубльована | урубльоване | урубльовані |
Родовий | урубльованого | урубльованої | урубльованого | урубльованих |
Давальний | урубльованому | урубльованій | урубльованому | урубльованим |
Знахідний | урубльований, урубльованого | урубльовану | урубльоване | урубльовані, урубльованих |
Орудний | урубльованим | урубльованою | урубльованим | урубльованими |
Місцевий | на/у урубльованому, урубльованім | на/у урубльованій | на/у урубльованому, урубльованім | на/у урубльованих |