усобиця
УСОБИЦЯ, і, ж. Те саме, що міжусобиця. Справді, се [село Тухля] була величезна гірська криївка,.. але такі були в тих часах ненастанних війн, усобиць і нападів майже всі гірські села, і тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне, староруське громадське життя (Фр., VI, 1951, 22); В.. творі [«Поученье»] Мономах закликав своїх синів припинити князівські усобиці (Іст. УРСР, І, 1953, 79); // рідко. Взагалі ворожнеча, незгоди, чвари. - Чого ж ви сієте усобиці у своїй рідній хаті? Га? Щоб повстав брат на брата, син на батька? (Кол., Терен.., 1959, 353).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | усобиця | усобиці |
Родовий | усобиці | усобиць |
Давальний | усобиці | усобицям |
Знахідний | усобицю | усобиці |
Орудний | усобицею | усобицями |
Місцевий | на/у усобиці | на/у усобицях |
Кличний | усобице | усобиці |