устя
УСТЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що гирло 1. Відходжу не в розпуці.. Відходжу, сину мій, щаслива. Так перейшла я, як руслом ріка, Що від джерел своїх ген в темнім борі Шумить, співає пісню споконвічну Ген аж до устя, в безконечне море... (У. Кравч., Вибр., 1958 231).
2. спец. Вихідний отвір чого-небудь. Інститут електрозварювання Академії наук УРСР імені Є. О. Патона.. виготовив необхідне устаткування для зварювання обсадних колон безпосередньо над устям свердловини (Роб. газ., 18.IX 1963, 2).
3. бот. Отвір між клітинами в шкірці листя рослин, через який відбувається випаровування вологи та обмін газами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | устя | устя |
Родовий | устя | усть |
Давальний | устю | устям |
Знахідний | устя | устя |
Орудний | устям | устями |
Місцевий | на/у усті | на/у устях |
Кличний | устя | устя |