усуспільнений
УСУСПІЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усуспільнити. Нові члени колгоспу приводили конячки й здавали їх в усуспільнену стайню (Ле, Опов. та нариси, 1950, 169); // у знач. прикм. У випуску товарної продукції сільського господарства збільшується питома вага усуспільненого сільськогосподарського товарного виробництва - радгоспів і колгоспів (Ком. Укр., 10, 1960, 78).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | усуспільнений | усуспільнена | усуспільнене | усуспільнені |
Родовий | усуспільненого | усуспільненої | усуспільненого | усуспільнених |
Давальний | усуспільненому | усуспільненій | усуспільненому | усуспільненим |
Знахідний | усуспільнений, усуспільненого | усуспільнену | усуспільнене | усуспільнені, усуспільнених |
Орудний | усуспільненим | усуспільненою | усуспільненим | усуспільненими |
Місцевий | на/у усуспільненому, усуспільненім | на/у усуспільненій | на/у усуспільненому, усуспільненім | на/у усуспільнених |