утрамбований
УТРАМБОВАНИЙ (ВТРАМБОВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утрамбувати. Впіймали крота і пустили його в довгий дерев'яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (Коп., Як вони.., 1948, 12); Вона розв'язала снопи.., допомогла перекинути їх на туго втрамбовану землю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 139); Біля міських воріт була утрамбована вапняковою кришкою площа (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 210); Над Сяном висів новий дерев'яний міст на дебелих биках, а до нього по високій земляній дамбі котився гладенький, утрамбований дрібним камінням шлях з білими стовпцями кілометрів (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 29); Звідси видно далеко: тік утрамбований на узвишші. Куди не глянеш - безкінечні степові гони, скирти, квадрати чорного пару (Літ. Укр., 14. IX 1965, 1); Поки колісниці [княгині Ольги] котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (Скл., Святослав, 1959, 213).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утрамбований | утрамбована | утрамбоване | утрамбовані |
Родовий | утрамбованого | утрамбованої | утрамбованого | утрамбованих |
Давальний | утрамбованому | утрамбованій | утрамбованому | утрамбованим |
Знахідний | утрамбований, утрамбованого | утрамбовану | утрамбоване | утрамбовані, утрамбованих |
Орудний | утрамбованим | утрамбованою | утрамбованим | утрамбованими |
Місцевий | на/у утрамбованому, утрамбованім | на/у утрамбованій | на/у утрамбованому, утрамбованім | на/у утрамбованих |