утрачатися
УТРАЧАТИСЯ (ВТРАЧАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УТРАТИТИСЯ (ВТРАТИТИСЯ), ачуся, атишся, док. 1. Губитися, пропадати, зникати. Кожного разу, коли спускається він цією кліттю, ніяк не може впіймати секунди, коли втрачається відчуття, куди летиш - униз чи вгору (Ткач, Плем'я.., 1961, 209); Гадали, що вся суть, вся принада української «перелицьовки» Вергілієвої поеми [«Енеїда»] полягає в тому, що «перелицьовка» ця написана українською мовою. З перекладом, мовляв, уся ця принада, вся суть утратиться (Рильський, IX, 1962, 106).
2. Витрачати багато грошей, коштів; робити зайві витрати. [Маруся:] Нащо ти, Хомо, на нас так утрачаєшся? Коли ми тобі повернемо ту позику? Мати старі, а я нездужаю... (Стар., Вибр., 1959, 271); - Чого я буду втрачатися на чужого? (Мирний, IV, 1955, 328); - Що дав? - Сім кіп. - А за що продав? - За п'ять кіп. - Нащо ж так багато втратився? (Номис, 1864, № 10570); - Хоч дорога дальня, а не втратилися. Ще й з баришем приїхали (Кучер, Трудна любов, 1960, 22).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утрачаюся | утрачаємося |
2 особа | утрачаєшся | утрачаєтеся |
3 особа | утрачається | утрачаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утрачатимуся | утрачатимемося |
2 особа | утрачатимешся | утрачатиметеся |
3 особа | утрачатиметься | утрачатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утрачався | утрачалися |
Жіночий рід | утрачалася | |
Середній рід | утрачалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утрачаймося | |
2 особа | утрачайся | утрачайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | утрачаючись | |
Минулий час | утрачавшись |