УТІШЛИВО (ВТІШЛИВО). Присл. до утішливий. Жвавий голосок Серафима, побрязкуючи словами, утішливо виспівував: - Ти не дивись, хто який, поганий, гарний, це не міцно стоїть - вчора було добре, а сьогодні - погано (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 141).