ухналь
УХНАЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що вухналь. Там [продавався] - залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски, ухналі (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Б'є-кує цілий день Бравий коваленко. Тут цвях, там ухналь - Все уміє коваль! (Нех., Казки.., 1958, 76); *У порівн. Стерня.. стирчала тверда і гостра, мов розсипані без кінця ухналі (Гончар, Таврія, 1952, 318).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ухналь | ухналі |
Родовий | ухналя | ухналів |
Давальний | ухналеві, ухналю | ухналям |
Знахідний | ухналь | ухналі |
Орудний | ухналем | ухналями |
Місцевий | на/у ухналі | на/у ухналях |
Кличний | ухналю | ухналі |