уходництво
УХОДНИЦТВО, а, с. , іст. Те саме, що відхідництво. Втечі селян [у XVI ст.], а також міської бідноти, розорюваної купецькою лихварською верхівкою, у степи і були головною причиною виникнення тут вільного озброєного населення - козацтва, яке займалося землеробством і уходництвом, тобто мисливськими і рибними промислами на середній течії і в низов'ях Дніпра (Іст. УРСР, І, 1953, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уходництво | уходництва |
Родовий | уходництва | уходництв |
Давальний | уходництву | уходництвам |
Знахідний | уходництво | уходництва |
Орудний | уходництвом | уходництвами |
Місцевий | на/у уходництві | на/у уходництвах |
Кличний | уходництво | уходництва |