учителювання
УЧИТЕЛЮВАННЯ (ВЧИТЕЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. учителювати. Цієї весни я скінчив учительську семінарію, і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання (Вас., Вибр., 1950, 28); Вже його учні вчителями поставали, інженерами, лікарями, а він усе не кидав учителювання, хоча й пенсію давно мав (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 61); Після закінчення уроків того першого дня свого учителювання він пішов з малюками на річку (Цюпа, Добротворець, 1971, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | учителювання | учителювання |
Родовий | учителювання | учителювань |
Давальний | учителюванню | учителюванням |
Знахідний | учителювання | учителювання |
Орудний | учителюванням | учителюваннями |
Місцевий | на/у учителюванні | на/у учителюваннях |
Кличний | учителювання | учителювання |