ушивальник
УШИВАЛЬНИК (ВШИВАЛЬНИК), а, ч. 1. Вузенький ремінець для зшивання окремих деталей виробу. Проколює [лимар] швайкою дірку у капиці, слинить у роті кінець вшивальника, крутить його пальцями, всиляє у дірочку (Збірник про Кроп., 1955, 304); - А ремесло? Вчиться ж [Сашко]? - Вчиться! Нарізує з сириці ушивальники (Юхвід, Оля, 1959, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ушивальник | ушивальники |
Родовий | ушивальника | ушивальників |
Давальний | ушивальникові, ушивальнику | ушивальникам |
Знахідний | ушивальник, ушивальника | ушивальники, ушивальників |
Орудний | ушивальником | ушивальниками |
Місцевий | на/у ушивальнику | на/у ушивальниках |
Кличний | ушивальнику | ушивальники |