ущасливитися
УЩАСЛИВИТИСЯ (ВЩАСЛИВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. ущасливляться; док. Зробитися щасливим. Як фашизм удавиться - всесвіт ущасливиться (Тич., I, 1946, 240).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ущасливлюся | ущасливимося |
2 особа | ущасливишся | ущасливитеся |
3 особа | ущасливиться | ущасливляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ущасливився | ущасливилися |
Жіночий рід | ущасливилася | |
Середній рід | ущасливилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ущасливмося | |
2 особа | ущаслився | ущасливтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ущасливившись |