фабра
ФАБРА, и, ж. 1. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми.
2. заст. фарба. Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ганок коло дверей - все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (Н.-Лев., І, 1956, 172).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фабра | фабри |
Родовий | фабри | фабр |
Давальний | фабрі | фабрам |
Знахідний | фабру | фабри |
Орудний | фаброю | фабрами |
Місцевий | на/у фабрі | на/у фабрах |
Кличний | фабро | фабри |