фальшивий
ФАЛЬШИВИЙ, а, е. 1. Який являє собою підробку (про річ, продукт і т. ін.), виготовлену, сфабриковану з метою шахрайства. Глуха чутка ходила по базару, що спіймано великого ворога темних людей, котрий виробляв фальшиві гроші... (Мирний, І, 1954, 320); Катерина, не довіряючи дійсності, бере з купки акцій один папірець і розглядає його з усіх боків, як банкнот, на який є підозріння, що він фальшивий (Вільде, Сестри.., 1958, 102); Одні говорили, що він судився за вбивство, але в це ніхто не вірив, і всі сміялися такій вигадці; інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів (Тют., Вир, 1964, 464); // Штучний, зроблений на зразок справжнього, натурального. - А! і ви зазначили, що в неї теперечки є коса? То фальшива (Крим., Вибр., 1965, 347); Олтар складався з трьох частин з дуже вже фальшивою позолотою (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 123).
2. Який містить обман, уводить в обман. В Бенедя прокидалася не раз.. думка, що без нього ціла справа могла би легко зійти на фальшиву дорогу (Фр., V, 1951, 385); За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56); - Тепер дзвоніть, - казав далі Гарбер, - викликайте поліцію, хай вам подякують за фальшиву тривогу (Кулик, Записки консула, 1958, 79); Ільчиха боїться кривоприсяги, як смерті. Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Вільде, Сестри.., 1958, 85); // Показний, несправжній. І смішно, і сумно було бачити, як тьмяніє отой фальшивий лиск зверхності над людьми і як на виду починає проступати [в Гризоти] людське (Речм., Твій побратим, 1962, 162); Саме життя стягло з декадентів фальшивий, бутафорський одяг безідейності, міщанського індивідуалізму та еротики (Рад. літ-во, 1, 1958, 119).
3. Удаваний, нещирий, лицемірний. Сміється [Сабіна] фальшивим сміхом (Л. Укр., III, 1952, 156); Свідомість того, що вона необхідна для Річинських, розбурхала в ній приспану під оболонкою фальшивої покори владну вдачу (Вільдо, Сестри... 1958, 512); Якось затишно було на душі з цим Коломійцем. Він не вдавався до фальшивої гри в панібратство, а наближував душу людини веселою щирістю (Речм., Весн. грози, 1961, 64); // Який виражає нещирість, лицемірство. Коли Гервасій кинувся за ними [циганами] навздогін, вони, виблискуючи фальшивими очима, заторохкотіли одно: - А боженьку наш, а спасителю милий! (Стельмах, I,1962, 565); // Який нещиро висловлюється, лицемірно діє, вдається до облуди, фальшу (про людину). - Ти здавна був кепський, не хочу казати - фальшивий, пророк (Фр., IV, 1950, 321); Фальшиві друзі, наче птахи перелітні, Ні в кого не питаючи шляху, Летять до нас в погожу днину, А відлітають у лиху (Воскр., З перцем!, 1957, 308); Вони [солдати] проженуть звідси й панів, і таких всіх фальшивих «соціалістів», що .. обманювали народ Антантою та реформами (Козл., Ю. Крук, 1957, 348).
4. Який виникає, з'являється без достатніх, об'єктивних підстав; викликаний суб'єктивними причинами; безпідставний, невиправданий. Вона ж надто рішуче відкинула нашу пропозицію. Фальшива амбіція перемогла, вона рішилась, будь-що-будь, перейти тих пару кроків між сосною й берегом... (Коб., III, 1956, 254); І в інших молодиків були хвилини вагань і сумніву, та фальшивий сором і хвастовита легковажність і острах стати смішним не давали заговорити (Тулуб, Людолови, II, 1957, 175); Фальшива гордість; // Який не відповідає чиємусь характерові, природі чогось; неприродний. Ніколи не попадав [Борис] у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (Фр., III, 1950, 41); Я ніколи не витримую до кінця фальшивого або принижуючого мене становища, і коли не можу просто встати і піти, то вириваюся, рвучи своє серце (Л. Укр., V, 1956, 436).
5. Спотворений під час співу, гри на інструменті (про звуки, мелодію тощо). Де він навчився такої тонкої гри, як умів не взяти ні одного фальшивого тону (Хотк., II, 1966, 122); Як [Келембет] переживав боляче, коли вони не так вели, коли фальшива нота вислизала з їхньої горлянки, коли співак «пускав півня» чи заводив упоперек (Ю. Янов., II, 1954, 97); // Який спотворює, перекручує мелодію. Нахмуривши брови, Андрій Петрович заспівав фальшивим тенорком (Вас., І, 1959,295).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фальшивий | фальшива | фальшиве | фальшиві |
Родовий | фальшивого | фальшивої | фальшивого | фальшивих |
Давальний | фальшивому | фальшивій | фальшивому | фальшивим |
Знахідний | фальшивий, фальшивого | фальшиву | фальшиве | фальшиві, фальшивих |
Орудний | фальшивим | фальшивою | фальшивим | фальшивими |
Місцевий | на/у фальшивому, фальшивім | на/у фальшивій | на/у фальшивому, фальшивім | на/у фальшивих |