фасилітація
ФАСИЛІТАЦІЯ, -ї, ж. Форма групової роботи для вироблення рішень підвищеної складності, або підвищеної важливості; метою роботи фасилітаційної групи може бути вирішення будь-якого виробничого або бізнес-питання, розробка стратегії діяльності компанії та ін. // Полегшення взаємодії всередині групи; одночасно процес і група навичок, що дозволяють ефективно організувати обговорення складної проблеми чи суперечливої ситуації без зайвої втрати часу та виконати всі пункти порядку денного зборів чи наради у найкоротші терміни. <> Соціальна фасилітація – підвищення швидкості або продуктивності діяльності індивіда внаслідок актуалізації в його свідомості образу іншої людини (або групи людей), що виступає в якості суперника або спостерігача за діями даного індивіда; схильність деяких індивідів виконувати певні дії в присутності інших людей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фасилітація | фасилітації |
Родовий | фасилітації | фасилітацій |
Давальний | фасилітації | фасилітаціям |
Знахідний | фасилітацію | фасилітації |
Орудний | фасилітацією | фасилітаціями |
Місцевий | на/у фасилітації | на/у фасилітаціях |
Кличний | фасилітаціє | фасилітації |