фен
ФЕН1, у, ч . Сухий, теплий вітер, що дме з гір у долини. До 5-6 годин ранку - найменший рівень води, і саме в цей час слід переходить брід. Змінюють цю картину тільки проливні дощі та інтенсивне розтавання снігу в час спеки й фену (В дорогу, 1953, 59).
ФЕН2, а, ч. Електричний прилад для сушіння волосся, рук і т. ін. струменем нагрітого повітря.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фен | фени |
Родовий | фена | фенів |
Давальний | фенові, фену | фенам |
Знахідний | фен | фени |
Орудний | феном | фенами |
Місцевий | на/у фені | на/у фенах |
Кличний | фене | фени |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фен | фени |
Родовий | фену | фенів |
Давальний | фенові, фену | фенам |
Знахідний | фен | фени |
Орудний | феном | фенами |
Місцевий | на/у фені | на/у фенах |
Кличний | фене | фени |