фланець
ФЛАНЕЦЬ, нця, ч., техн. 1. З'єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів. Під час вивантаження машин з платформ сталося нещастя. З валу великої машини сповз фланець і упав прямо на Олексія Левчика, притиснувши його до землі (Автом., Щастя.., 1959, 7); Фланець - це диск з отворами для болтів; фланцями з'єднують трубопроводи, вали, арматуру та ін. (Слюс. справа, 1957, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фланець | фланці |
Родовий | фланця | фланців |
Давальний | фланцеві, фланцю | фланцям |
Знахідний | фланець | фланці |
Орудний | фланцем | фланцями |
Місцевий | на/у фланці | на/у фланцях |
Кличний | фланцю | фланці |