фонастенія
ФОНАСТЕНІЯ, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фонастенія | фонастенії |
Родовий | фонастенії | фонастеній |
Давальний | фонастенії | фонастеніям |
Знахідний | фонастенію | фонастенії |
Орудний | фонастенією | фонастеніями |
Місцевий | на/у фонастенії | на/у фонастеніях |
Кличний | фонастеніє | фонастенії |