фонаційний
ФОНАЦІЙНИЙ, а, е, спец. Стос. до фонації. Звуження при вимові [г] не можна порівнювати зі щілиною, що утворюється при артикуляції шиплячих, свистячих і навіть задньоязикових.. Фонаційний струмінь при цьому посилюється й прискорюється, тобто за певну кількість часу проходить більше повітря (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 177).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фонаційний | фонаційна | фонаційне | фонаційні |
Родовий | фонаційного | фонаційної | фонаційного | фонаційних |
Давальний | фонаційному | фонаційній | фонаційному | фонаційним |
Знахідний | фонаційний, фонаційного | фонаційну | фонаційне | фонаційні, фонаційних |
Орудний | фонаційним | фонаційною | фонаційним | фонаційними |
Місцевий | на/у фонаційному, фонаційнім | на/у фонаційній | на/у фонаційному, фонаційнім | на/у фонаційних |