форте
ФОРТЕ, присл., муз. Сильно, гучно (про звучання голосу, музичного інструмента при виконанні музичного твору); протилежне піано. Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу. Він ударив форте (Н.-Лев., III, 1956, 218); // у знач. ім. форте, невідм., с. Сильне, гучне звучання голосу або музичного інструмента при виконанні музичного твору; місце в музичному творі, що вимагає такого виконання. Композитор схилився над роялем. Рука пробігла клавішами густого нижнього регістру, збуджуючи струни в громовому форте (Рад. Укр., 8.XII 1962, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | форте | форте |
Родовий | форте | форте |
Давальний | форте | форте |
Знахідний | форте | форте |
Орудний | форте | форте |
Місцевий | на/у форте | на/у форте |
Кличний | форте | форте |
форт
ФОРТ, у, ч. Окреме замкнуте укріплення (постійне або тимчасове), одиничне або як складова частина зовнішньої лінії оборонних споруджень фортеці та укріпленого району. Недурно говорив їй Петро, що з моря не промкнутися у Босфор, хіба що висісти десь осторонь та обійти його форти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 231); У вікнах морського музею Бухти розливи ясні, І видно, - підвівся за нею Малахів курган вдалині. І форт, що стоїть на сторожі При виході в море сто літ (Нагн., Зустрічі.., 1955, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | форт | форти |
Родовий | форту | фортів |
Давальний | фортові, форту | фортам |
Знахідний | форт | форти |
Орудний | фортом | фортами |
Місцевий | на/у форту | на/у фортах |
Кличний | форте | форти |