функціонер
ФУНКЦІОНЕР, а, ч. 1. зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. Андрій Бродій і всі його функціонери були найпершими помічниками жандармерії (Скл., Карпати, II, 1954, 206); Одеська аристократія - фінансові «тузи», торговельні «шишки», земельні магнати і промислові володарі, яким стала належати тепер поверхня таврійської землі та її надра, і функціонери та приживальці аристократії, які робили свої достатки з повітря, завжди зневажали корінного одесита (Смолич, V, 1959, 9).
2. Партійний або профспілковий діяч, що виконує певні функції (у 2 знач.). Можливо, у радянських функціонерів є таємно розповсюджені списки воєнних злочинців з портретами і точними життєписами і один з них упізнав його, доктора Кемпера (Загреб., Шепіт, 1966, 368); Вступивши до партії, він [Ю. Фучік] став, як це видно з книги Ю. Буряківського, блискучим її журналістом, агітатором, функціонером, бійцем, добре знаним серед пролетарських має країни (Вітч., 12, 1971, 195).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | функціонер | функціонери |
Родовий | функціонера | функціонерів |
Давальний | функціонерові, функціонеру | функціонерам |
Знахідний | функціонера | функціонерів |
Орудний | функціонером | функціонерами |
Місцевий | на/у функціонері, функціонерові | на/у функціонерах |
Кличний | функціонере | функціонери |