футурист
ФУТУРИСТ, а, ч. Послідовник футуризму. Шкідливу, руїнницьку роботу провадили в нашій мові лихої пам'яті футуристи (Рильський, III, 1956, 65); Українські футуристи.. заперечували реалістичне мистецтво, не визнавали пізнавальної ролі літератури, проповідували «літературу факту», відкидаючи художній вимисел і типізацію явищ (Рад. літ-во, 6, 1971, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | футурист | футуристи |
Родовий | футуриста | футуристів |
Давальний | футуристові, футуристу | футуристам |
Знахідний | футуриста | футуристів |
Орудний | футуристом | футуристами |
Місцевий | на/у футуристі, футуристові | на/у футуристах |
Кличний | футуристе | футуристи |