фігурка
ФІГУРКА, и, ж. Зменш.-пестл. до фігура 1, 2, 7, 9. Її суха фігурка в білій одежі метушилась по хаті, як на вітрі пір'їнка (Коцюб., І, 1955, 317); У спалахах тих вогнищ, мов на вогняній стіні, виринали лялькові фігурки людей і знову безслідно щезали (Кол., Терен.., 1959, 55); Відчиняю перші-ліпші двері - порожньо. Відчиняю другі - вискакує якась фігурка. - Кого треба?.. (Хотк., II, 1966, 370); Побачив [ад'ютант] обтягнуту вузенькою спідничкою фігурку, з широким ременем на тоненькій талії (Тют., Вир, 1964, 504); - Ну, вже й фігурка той Наполеон, панове! Нам без Суворова із ним тяжкенька мова (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Ніна замріяно оглядала кімнату. Пил із ловкеньких гранітових фігурок, слонової кості.. витерто, в кімнаті бездоганно чисто, привабливо... (Досв., Вибр., 1959, 231); *Образно. Ми - фігурки в шахівниці, Круг небесний - наш іграч [грач] (Крим., Вибр., 1965, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фігурка | фігурки |
Родовий | фігурки | фігурок |
Давальний | фігурці | фігуркам |
Знахідний | фігурку | фігурки |
Орудний | фігуркою | фігурками |
Місцевий | на/у фігурці | на/у фігурках |
Кличний | фігурко | фігурки |