фіоритурний
ФІОРИТУРНИЙ, а, е. Стос. до фіоритури (у 1 знач.). Фіоритурний стиль; // Який має фіоритури. Фіоритурний спів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фіоритурний | фіоритурна | фіоритурне | фіоритурні |
Родовий | фіоритурного | фіоритурної | фіоритурного | фіоритурних |
Давальний | фіоритурному | фіоритурній | фіоритурному | фіоритурним |
Знахідний | фіоритурний, фіоритурного | фіоритурну | фіоритурне | фіоритурні, фіоритурних |
Орудний | фіоритурним | фіоритурною | фіоритурним | фіоритурними |
Місцевий | на/у фіоритурному, фіоритурнім | на/у фіоритурній | на/у фіоритурному, фіоритурнім | на/у фіоритурних |