хапка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хапка | хапки |
Родовий | хапки | хапок |
Давальний | хапці | хапкам |
Знахідний | хапку | хапки |
Орудний | хапкою | хапками |
Місцевий | на/у хапці | на/у хапках |
Кличний | хапко | хапки |
хапкий
ХАПКИЙ, а, е, розм. 1. Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок; слив'янку набирає; ..порозчиняла столи, достала скатерку, стіл застеляє,- жвава та хапкая (Вовчок, І, 1955, 253); Ілько до роботи хапкий, а до їжі ні (Сл. Гр.); Хапкий, верткий, в'юнкий та спішний на вдачу, він і в звичайний час все чогось ніби кудись хапався, кудись поспішав (Н.-Лев., VII, 1966, 249).
◇ Хапкий на мову - те саме, що Швидкий на язик (див. швидкий). [Макар:] Та ти... Ти, звісно... хапкий на мову - кожне слово викрутиш і сторчака постановиш... (Кроп., IV, 1959, 341).
2. Схильний до крадіжок, хабарництва. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Сл. Гр.).
◇ Хапкий на руку - схильний до крадіжок, хабарництва. [Олімпіада:] Наглядай за нею, щоб часом чого не вкрала з комори.. Щось вона мені здається хапкою на руку (Кроп., III, 1959, 297).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хапкий | хапка | хапке | хапкі |
Родовий | хапкого | хапкої | хапкого | хапких |
Давальний | хапкому | хапкій | хапкому | хапким |
Знахідний | хапкий, хапкого | хапку | хапке | хапкі, хапких |
Орудний | хапким | хапкою | хапким | хапкими |
Місцевий | на/у хапкому, хапкім | на/у хапкій | на/у хапкому, хапкім | на/у хапких |
хапко
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хапко | хапки |
Родовий | хапка | хапків |
Давальний | хапкові, хапку | хапкам |
Знахідний | хапка | хапків |
Орудний | хапком | хапками |
Місцевий | на/у хапку | на/у хапках |
Кличний | хапку | хапки |