хапнути
ХАПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до хапати1. Мартин вислизнув з кімнати, мов із парні. Хапнув з лавки у кухні капелюх і вийшов надвір чимскоріш... (Козл., Ю. Крук, 1957, 17); Він невтомно кидав та й кидав свою блешню, бо знав секрет - може не клюнути цілий день, а під самий кінець, десь у сутінках, раптом хапне, і тоді лови мить (Чаб., Тече вода.., 1961, 46); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242); Він хапнув повітря й присилував себе втриматися на ногах (Смолич, І, 1947, 120); [Кукса:] Ану, навідаюсь до свого кладу, чи не хапнув його Антон?.. (Кроп., І, 1958, 204); Онук хапнув з літератури Жирнющу двійку. Дід скипів (Воскр., Подивись.., 1962, 49).
◇ Хапнути лиха - те саме, що Набратися (ковтнути і т. ін.) лиха (див. лихо1). - Менше б поривалися, легше б на світі жилось,- бубонить Корній.- Для школярів та студентів - всі оті поривання, поки лиха ковшем хапнуть та порозумнішають... (Гончар, Тронка, 1963, 59).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хапну | хапнемо |
2 особа | хапнеш | хапнете |
3 особа | хапне | хапнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хапнув | хапнули |
Жіночий рід | хапнула | |
Середній рід | хапнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хапнімо | |
2 особа | хапни | хапніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хапнувши |