харапудитися
ХАРАПУДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. 1. Злякано кидатися вбік, назад (про коней, волів і т. ін.). - Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Коні харапудяться, стають гопки (Н.-Лев., VІІ, 1966, 283); Від раптового наскоку, від стрілянини харапудилися коні в підводах, круто завертали, ламаючи оглоблі, й неслися в безладді геть по луках (Ле, Ю. Кудря, 1956, 246); Воли харапудились, вивертали з борозни, звертали вбік, даючи дорогу красеню-трактору (Збан., Переджнив'я, 1955, 360).
2. перен. Боятися, не бажати що-небудь робити; сахатися. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харапуджуся | харапудимося |
2 особа | харапудишся | харапудитеся |
3 особа | харапудиться | харапудяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харапудитимуся | харапудитимемося |
2 особа | харапудитимешся | харапудитиметеся |
3 особа | харапудитиметься | харапудитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | харапудився | харапудилися |
Жіночий рід | харапудилася | |
Середній рід | харапудилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харапудьмося | |
2 особа | харапудься | харапудьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | харапудячись | |
Минулий час | харапудившись |