хатинка
ХАТИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хатина. Стежка довела до горбика, де стирчала на щолопочку рибальська хатинка (Н.-Лев., V, 1966, 241); Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (Донч., II, 1956, 67); Квартира вчительки складалась із двох невеличких хатинок (Коцюб., І, 1955, 310); - Де ж батько? - спитав він матір, що вже поралася коло печі в хатинці через двері (Коцюба, Нові береги, 1959, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хатинка | хатинки |
Родовий | хатинки | хатинок |
Давальний | хатинці | хатинкам |
Знахідний | хатинку | хатинки |
Орудний | хатинкою | хатинками |
Місцевий | на/у хатинці | на/у хатинках |
Кличний | хатинко | хатинки |