хитний
ХИТНИЙ, а, е, техн. Який хитається. Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні підтримуючі затискачі (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хитний | хитна | хитне | хитні |
Родовий | хитного | хитної | хитного | хитних |
Давальний | хитному | хитній | хитному | хитним |
Знахідний | хитний, хитного | хитну | хитне | хитні, хитних |
Орудний | хитним | хитною | хитним | хитними |
Місцевий | на/у хитному, хитнім | на/у хитній | на/у хитному, хитнім | на/у хитних |