хляпання
ХЛЯПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хляпати і звуки, утворювані цією дією. Знову почулось хляпання ослаблої підкови (Ряб., Золототисячник, 1948, 62); Коли за дверима почулось хляпання капців.., Гашіца з матір'ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці (Коцюб., І, 1955, 249); З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки (Гончар, Таврія, 1952, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хляпання | хляпання |
Родовий | хляпання | хляпань |
Давальний | хляпанню | хляпанням |
Знахідний | хляпання | хляпання |
Орудний | хляпанням | хляпаннями |
Місцевий | на/у хляпанні | на/у хляпаннях |
Кличний | хляпання | хляпання |