хлібодар
ХЛІБОДАР, а, ч., уроч. 1. Те саме, що хлібороб. Благословенна праця хлібодара, Його турботи, думи на землі (Нагн., На полі битви, 1974, 24); Коли поринаєш у дивосвіт Стефаникової новели, впадає у вічі отой сливе постійний епітет - «залізні руки» його хлібодарів (Наука і культура.., 1971, 303); Кожен говорив про різне, і, вслухаючись у мову літніх і молодих робітників, хлібодарів, службовців, можна було б дізнатись про те, чим зачитуються люди, що здобуло у них популярність (Рад. Укр., 31.XII 1973, 3).
2. рідко. Те саме, що хлібодавець. Кажуть би то, що то був небагатий шляхтич - з тієї «голопузої шляхти», котра в Польщі, за панування магнатів, кишіла по їх дворах, пила їх меди, вина, оковиту.., а підчас готова була за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі -- і розливати братерську кров... (Мирний, II, 1954, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлібодар | хлібодари |
Родовий | хлібодара | хлібодарів |
Давальний | хлібодарові, хлібодару | хлібодарам |
Знахідний | хлібодара | хлібодарів |
Орудний | хлібодаром | хлібодарами |
Місцевий | на/у хлібодарі, хлібодарові | на/у хлібодарах |
Кличний | хлібодаре | хлібодари |