хліборобний
ХЛІБОРОБНИЙ, а, е. 1. Придатний для вирощування хліба (про землю). У їх була тільки хатка та дворища клапоть, а землю хліборобну наймати доводилось (Гр., І, 1963, 371); Бачив [поет], як Феттах - іранський кат Роздмухує убивства міжусобні, Як землю рідну до сучка роздяг, Загарбавши долини хліборобні (Турч., Земле моя.., 1961, 53).
2. Який займається вирощуванням хліба. Захотілося пізнати хліборобну ту сім'ю (Фр., X, 1954, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хліборобний | хліборобна | хліборобне | хліборобні |
Родовий | хліборобного | хліборобної | хліборобного | хліборобних |
Давальний | хліборобному | хліборобній | хліборобному | хліборобним |
Знахідний | хліборобний, хліборобного | хліборобну | хліборобне | хліборобні, хліборобних |
Орудний | хліборобним | хліборобною | хліборобним | хліборобними |
Місцевий | на/у хліборобному, хліборобнім | на/у хліборобній | на/у хліборобному, хліборобнім | на/у хліборобних |