хмарина
ХМАРИНА, и, ж. Окрема невелика хмара; те саме, що хмара. Дощу треба, а в небі з'являлись тільки окремі.. хмарини, й пропливали вони туди, куди гнав їх вітер (Шиян, Баланда, 1957, 180); Маленька зграйка білих хмарин повільно пливла по голубому.. небу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 347); Воронов спинився на мить, дивлячись на високі, освітлені електрикою хмарини диму і пари (Собко, Біле полум'я, 1952, 51); Степанида, наче від удару, зіщулилась од цього поклику, боязко поглянула на брата. А він, зганяючи хмарину з чола, заспокоїв сестру (Стельмах, Правда.., 1961, 89); *Образно. Тріпонув учитель чорною хмариною чуба (Стельмах, І, 1962, 182); Вдалині, за хмариною вкритого сріблястими котиками верболозу, за вигином берега бовваніла постать її вірної подруги Моті (Коз., Сальвія, 1959, 218); *У порівн. Приємний спогад зник, як хмарина в гарячому небі, не залишаючи сліду (Собко, Вогонь.., 1947, 26).
^ Перисті (пірчасті, пір'їсті, пір'ясті) хмарини див. перистий, пірчастий, пір'їстий, пір'ястий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хмарина | хмарини |
Родовий | хмарини | хмарин |
Давальний | хмарині | хмаринам |
Знахідний | хмарину | хмарини |
Орудний | хмариною | хмаринами |
Місцевий | на/у хмарині | на/у хмаринах |
Кличний | хмарино | хмарини |