хмарно
ХМАРНО. Присл. до хмарний. - А ти не кряч зараз галкою! - сказав Гриб хмарно (Козл., Мандрівники, 1946, 24); От що зробили з мене годи Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Шевч., II, 1963, 175); // у знач. присудк. сл. Сьогодні до полудня хмарно, але сухо (Л. Укр., V, 1956, 392); А небо щось віщує: хмарно, навіть капало вже (Коцюб., III, 1956, 150).