ходжати
ХОДЖАТИ, аю, аєш, недок., діал. Ходити. Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю, Бо мої литки й одежа Будуть цілі, добре знаю (Сам., І, 1958, 160); [Катря:] Як став [Михайло] ходжати до нас, став зі мною балакати, вчити мене, то своїм тихим голосом та словом ласкавим витяг усю мою душу, вийняв цілком моє серце (Стар., Вибр., 1959, 165).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ходжаю | ходжаємо |
2 особа | ходжаєш | ходжаєте |
3 особа | ходжає | ходжають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ходжатиму | ходжатимемо |
2 особа | ходжатимеш | ходжатимете |
3 особа | ходжатиме | ходжатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ходжав | ходжали |
Жіночий рід | ходжала | |
Середній рід | ходжало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ходжаймо | |
2 особа | ходжай | ходжайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ходжаючи | |
Минулий час | ходжавши |