холодина
ХОЛОДИНА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що холоднеча 1. - А завзятий, чорт! - з задоволенням хтось вилаявся, затягуючись цигаркою.- Скільки проплив у таку холодину (Стельмах, II, 1962, 205); - То візьми, Гайвороне, і напали грубу... А то бикам роги скручуєте, а в клубі холодина, ніби надворі (Зар., На.. світі, 1967, 127); // мн. холодини, дин, перен., поет. Те, що не впливає па людські почуття, не збуджує їх. То не просто мова, звуки, не словникові холодини - в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини (Тич., І, 1957, 194); [Ярослав:] Ні, не абстракцій холодини скропили кров'ю ви й слізьми. Ви працювали для людини і до кінця були людьми (Лев., Драми.., 1967, 416); Метався він по майстерні Між гіпсових холодин (Б. Ол., На лінії.., 1972, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | холодина | холодини |
Родовий | холодини | холодин |
Давальний | холодині | холодинам |
Знахідний | холодину | холодини |
Орудний | холодиною | холодинами |
Місцевий | на/у холодині | на/у холодинах |
Кличний | холодино | холодини |